Сучасний димар, пристрій і догляд за ним

Димовідвід є обов'язковим атрибутом кожного приватного будинку, оскільки в них неможливо обійтися без опалення. Він являє собою спеціальний канал, який розташовується в стіні та служить для відводу продуктів згоряння газу, дров або вугілля за межі приміщень.

Димохідні огороджуючи поверхні сильно нагріваються газами, що утворюються в процесі згоряння будь-якого палива. У період простою котлів або камінів стінки повністю охолоджуються. Такі перепади температури стають причиною термічних коливань димовідвідних стінок.

НЕДОЛІКИ ТРАДИЦІЙНИХ ДИМОХОДІВ

Проблема термічних коливань вирішується шляхом високоякісної кладки каналів. При цьому важливо знати, що значно небезпечніший той конденсат, який з'являється на їх стінках. При взаємодії вологи з продуктами горіння з'являється реагент, до складу якого входять суміші кислот - азотної й соляної, іменовані царською горілкою. Вони можуть розчиняти навіть золото, не кажучи про цегляні кладки або азбестоцементні.

При традиційній експлуатації опалювального котла двохсантиметровий димовідвід з азбестоцементу приблизно за сім років проїдається димними газами. Потім псується цегляна кладка, а далі - внутрішнє оздоблення будинків.

Разом з жовтуватими плямами на стінах каналів збирається чадний газ, здатний проникати через пошкоджені стіни в житлові приміщення та нести серйозну загрозу здоров'ю людини.

ШЛЯХИ ЗАПОБІГАННЯ НЕДОЛІКІВ В ОБЛАДНАННІ ДИМОХОДІВ

Зазначеним негативним якостям може протистояти лише кислотостійка нержавіюча сталь. Сучасний вітчизняний ринок наповнений димовідводами різних конструкцій. Це можуть бути коаксіальні або двоконтурні димарі з міцної нержавіючої сталі, що мають між внутрішньою і зовнішньою стінками теплоізоляційний шар.

Внутрішні шари додатково забезпечуються спеціальними прошарками, які виконуються інертними полімерами, що перекривають трубні стики та забезпечують захист від впливів кислот. Монтаж димарів даної конструкції може виконуватися всередині і зовні будинків.

Після виконання зовнішнього монтажу виступаючі частини каналів фарбуються під колір зовнішньої обробки. Використання шарів теплоізоляційних матеріалів дозволяє застосовувати димовідводи хоч в цегляних, хоч в дерев'яних будинках, не викликаючи ніякої загрози пожеж.

Проблеми в експлуатації димарів можуть бути пов'язані або з порушеннями правил їх установки, або з неправильним використанням.

ОСОБЛИВОСТІ ДОГЛЯДУ ЗА ДИМОХОДАМИ

Щоб не мати проблем при експлуатації й забезпечити тривалу роботу, повинен бути організований постійний догляд. Брудні труби каналів слід очищати частіше. Оптимальний час такого очищення - до початку опалювального періоду або після його закінчення. Таким чином, вдається домогтися того, що вони не втрачають робочих здібностей від забивання та засмічення кіптявою або сажею.

При своєчасному догляді за трубами система подачі повітря працює безперебійно. Виявлені невеликі тріщини усуваються відразу ж, оскільки будь-яке проникнення в них вологи стане причиною повного будівельного руйнування димовідвідних труб в зимові опалювальні періоди.

ВИМОГИ, ЩО ПРЕД'ЯВЛЯЮТЬСЯ ДО СУЧАСНИХ ДИМАРІВ

Будь-який сучасний димар повинен забезпечувати повне відведення газів та диму, створюючи безпеку і комфорт. Якщо він хороший, то зможе нагріватися до високих температур; буде стійким до вологи, яка незмінно з'являється при процесах конденсування й в агресивному середовищі. Такий канал також забезпечить відмінну тягу, без якої ефективне функціонування котла або печі неможливо.

В оптимальному варіанті димовідвідний канал повинен мати циліндричну форму зі стінами, що відрізняються максимальною гладкістю. Останнє важливо для запобігання накопичення сажі й уникнення частих чисток димаря.

Сучасні димовідводи повинні відповідати будівельним нормам, які передбачають:

• Рівність площ перетину канальної труби й патрубка котла опалення, або перевищення першого показника над другим;
• Використання легованої сталі високої якості для виготовлення димарів. Вона повинна мати підвищені антикорозійні якості та товщину не менш 0,5 мм. У підставках каналів влаштовуються спеціальні кишені глибиною не менше 250 мм, які необхідні для видалення відкладень сажі. Димарі не можуть мати більше 3-х поворотів;
• Закруглення поворотів каналів, що не перевищують радіус, який більший від діаметра труб;
• Загальну довжину труби 5 і більше метрів і т.д.

Перераховані норми при їх дотриманні стануть гарантією створення необхідної тяги та достатнього розрідження газів.

ПРАВИЛЬНИЙ ВИБІР ПІДХОДЯЩОЇ КОНСТРУКЦІЇ ДИМАРЯ

В даний час вибирати можна серед цегляних, сталевих, коаксіальних або керамічних варіантів. І тут найважливішим фактором є навіть не побажання і переваги власника будинку.

До уваги при цьому беруться різноманітні чинники, зокрема, температура газів; наявність конденсату; тиску продуктів згоряння; утворюються агресивні хімічні речовини; необхідну відстань конструкції.

Бюджетним варіантом може бути цегляні димарі, але вони використовуються лише з котлами на твердому паливі. З піролізним і пелетним обладнанням використовуватися не можуть. Низькі температури згоряння сприяють появі конденсату та руйнування цегляної кладки.

Якщо котел твердопаливний замінюється газовим, то в класичні димарі повинні вставлятися спеціальні сталеві вкладиші. Для сучасного котельного обладнання газового, рідкопаливного, пелетного і піролізного типу кращими будуть димарі з кераміки, яким характерні міцність, антикорозійна стійкість та довговічність.

Одночасне використання двох котлів, що відрізняються різними характеристиками, передбачає наявність димовідводів, які витримують більш високі навантаження. Конструкції зі сталі з тонкими стінками з твердопаливними котлами не використовуються, оскільки швидко прогорають.

У нашому Інтернет-супермаркеті «ЕСПО» в достатньому асортименті представлені найрізноманітніші товари, які необхідні для облаштування сучасного димовідвідного процесу. В нас також можна отримати кваліфіковану консультацію та всебічну допомогу в здійсненні необхідної покупки.